ІНТЕР СІТІ ФІРМ

Оригінальна назва: Inter City Firm

Клуб: "Вест Хэм Юнайтед" (Англія)

Чисельність: близько 1500

Хардкор: 1000

Політичне забарвлення: аполітичні

В Англії немає хуліганів, яких боялися б більше, ніж членів ICF. "Вест Хэм Юнайтед" базується в Лондонському Іст-еннді, робочому районі, в якому традиційно заселятися докери, і який овіяний романтичним ореолом кримінальної слави. Як і ще одна команда Іст-енда "Міллуолл", "молотобійці" завжди були суто пролетарським явищем. Уболівальників "Вест Хема" сприймали як хуліганів, а своїми численними акціями вони тільки зміцнювали цю думку.

ICF окуповувала боксерський клуб "Вест Хема" - багато хуллз проводили там виснажливі поєдинки з грушею, періодично розбавляючи їх спарингами. З ростом популярності Inter City Firm у неї з'явилися фарм-фірми - своєрідні дочірні філії бригади. Передусім, це Under Fives куди входили 11-15-річні діти - підростаюче покоління траблмейкерів Іст-енда. Молодь в основному виконувала обов'язки споттерів (розвідників). Також вони закидали камінням автобуси з ворожим елементом і у будь-який момент були "на підхопленні". Інша філія ICF виникла в середині восьмидесятих років. Після того, як в Лондоні почався "Сіті-бум" (розростання Сіті - ділового району Лондона), а в центр переїхала безліч молодих людей, щоб заробляти гроші. Хлопці з Іст-енда не були виключенням, деякі з них відправилися в Сіті на заробітки і за територіальним принципом утворили бригаду "Сіті бойз", яку ще називають "Яппі фірм". Її члени на трибунах незмінно сидять разом з "батьками" з Inter City Firm.

ICF споконвічно вважалася максимально закритим угрупуванням. У пресі постійно з'являлася інформація про численні акції фірми, але про членів ICF абсолютно не було відомо. "Молотобійці" не шукали дружби з фанатами інших клубів або журналістами - вони довіряли тільки собі. Радикальна бригада "Вест Хема" вважається законодавцем футбольної моди усієї саппорт-течії хуллз. Це насправді так. Безліч "фішок" бригади зі Східного Лондона обросла плітками, небилицями і легендами. У 1982 році, наприклад, ICF уперше використовувала "візитну картку". У травні зарізали фаната "Арсеналу", а до його грудей пришпилив табличку з написом "Поздоровляємо! Ви тільки, що мали честь зіткнутися з Inter City Firm". Наступного дня преса з'їхала з глузду, смакуючи деталі вбивства і немислиму по рівню цинізму витівку, а інші моби, і фірми Англії в терміновому порядку кинулися запасатися "візитками".Згодом ICF багато разів використовували фірмову табличку, залишаючи її на розбитих вітринах магазинів і на розгромлених секторах стадіону суперника.

Лише раз вони поміняли свій стиль.На початку 90-х в Англії проводилася широкомасштабна рекламна акція прального порошку із слоганом "Здивуй свого друга в ці вихідні"! Барвисті буклети лунали в метро. Наступного дня на одній із станцій був виявлений заколений ножем фанат "Міллуолла". До його грудей був приколений буклет з написом "Здивуй свого друга в ці вихідні"! На обороті красувався виведений від руки напис "Нічого особистого. Inter City Firm".

Найголовніше для ICF - захоплення господарського сектора стадіону. Для цього вони не нехтували нічим. Відомий епізод, коли вони переодягнулися у футболки "Челсі", щоб на початку другого тайму почати крушити "Шед" - господарську трибуну "Стемфорд Брідж". На відміну від багатьох інших фірм фанати "Вест Хема" не схильні розбиватися на маленькі групи в цілях конспірації. Вони завжди прибувають великим натовпом і таким же чином, заздалегідь чинять безчинства, від'їжджають.

На матч члени ICF висувалися якомога раніше. Традиційно вони атакували суперника в години обіду, доки протиборче угрупування не встигло консолідуватися в потужний кулак, щоб дати відсіч. Фірму не цікавлять бійки no shits ("без лайна" тобто без використання підручних засобів) члени ICF завжди були любителями поножовщини. Найстрашніше полягає в тому, що вони використовують у битвах ремені із залізними бляхами і свинцеві палиці, а також екзотична зброя - нервовопаралітичний газ і  дротики від дартсу.

Девіз ICF свідчить: "West Ham run from no one! " ("Вест Хем ні від кого не біжить"!) Будь-яка акція фірми розпочинається із скандування девізу, який завершується триразовим гучним "ICF! ICF! ICF"!

У 1985 році телекомпанія Thames TV випустила документальну кінокартину "Хуліган" у якій члени ICF позиціонувалися як головних дійових осіб. На наступний ранок саппортери зі Східного Лондона прокинулися знаменитими, їх упізнала уся Європа. Після виходу фільму фанами "Вест Хема" зацікавилася поліція. Упродовж двох подальших років полісмени влаштували дві облави на бійців ICF.  

  У 1986 році Скотленд-ярд провів операцію під кодовою назвою Full Time. 250 поліцейських п'ять місяців готувалися до неї, наслідком стали арешт 25 хуліганів "Вест Хэма" (ICF) і "Міллуолла" (Bushwackers). Оскільки злочинних діянь "молотобійцям" інкримінувати не вдалося (зате сім фанів "Миллуолла" сіли у в'язницю), через рік поліція повторила наступ на ICF.

27 квітня 1987 року поліцейські у рамках операції White Horse&Black Yard заарештували 32 фанати клубу "Крістал Пелас" і 10 представників "ICF". Останнім були пред'явлені звинувачення в організації безладів на трибунах і нанесенню тяжких тілесних каліцтв. Докази провини зафіксував погляд прихованої камери.

"Аптон Парк" - стадіон "Вест Хема", одне з найнебезпечніших місць Англії. На сумнозвісному лондонському метро приїжджати сюди небезпечно - в дні матчів на кожній станції чергують фанати, що контролюють її, різних столичних клубів, що вишукують супротивників. На загальну думку ICF має кращих сапоттерів в країні: натренованим оком вони відразу обчислюють фірмачів інших клубів. Потім слідує різка атака. Одного разу один з мобів "Міллуолла" розбився на безліч маленьких груп по 2-3 людини щоб проникнути у вотчину "молотобійців" непоміченими. Але спорттери упізнали фанатів конкуруючої фірми, яких тут, же атакував хардкор ICF. Одного з прихильників "Міллуолла" скинули під колеса проходящого потягу.

Фірма "Вест Хем Юнайтед" першою стала використовувати в цілях популяризації PR -ходи. У лондонських барах люди розповідали несамовиті історії про ICF. До певного часу ніхто не здогадувався, що це були заслані козачки, які мали мету залякати усе і уся страшилками про ICF. Справа доходила до того, що фірми невеликих клубів під враженням від кривавих історій не відвідували стадіон, коли до них приїжджав "Вест Хем"!

Але як би, не проходив хайпинг ("розкручування") відносно жителів Іст-енда вони самі відповідали поширюваним чуткам. В середині 80-х члени ICF ввели небачену досі моду - атакувати супротивників не в день матчу, а у будь-який інший час. Особливо діставалося найближчим сусідам - лондонським клубам. Нічого непідозрюючі фанати "Міллуолла", "Тоттенхема", "Челсі" піддавалися "джампу" прямо на своїй території. Але більше усіх діставалися "Арсеналу". Клуб, який базувався в Північному Лондоні, "молотки" їх люто ненавиділи.  

  У 1980 році "Вест Хем" обіграв "Арсенал" у фіналі Кубку, а це означало, що ICF виходило на європейську арену. Природно, до цієї події фірма стала ретельно готуватися. У Кубку кубків "Вест Хему" належало зустрітися з "Кастілією" (нині це дубль Мадридського "Реала") і адміністрація "молотобійців" робила усе, щоб не пустити в Іспанію найбільш небезпечних траблмейкерів. Квитки продавалися тільки по номерах паспортів, а Біллі Бондс, капітан "Вест Хема" і кумир Іст-енда неодноразово звертався до уболівальників із закликом відмовитися від бійок і не доводити до гріха. Але усе було марно. ICF піклувалася про свою репутацію, а вона має бути максимально жорстокою і лякаючою. Ті представники хардкору, хто не зумів придбати квитки в клубі вилетіли в Іспанію і купили контрмарки прямо перед матчем. В день гри поліція Мадрида збилася з ніг, з усіх барів поступали тривожні дзвінки, повні паніки голосу барменів і адміністраторів вимагали: "Допоможіть! Тут англійські хулігани"!  

  У Кастільї не було моба або потужної саппорт-групи. Тому, не знаючи, на кого їм накинутися, ICF накинулися на . місцеву поліцію. Інші фірмачі побачили трибуну з іспанськими прапорами і пробралися на сектор вище. Звідти вони почали мочитися на місцевих попутно закидаючи публіку стрілами від дартсу і заточеними монетами. Бійки з поліцією ICF продовжила і після матчу.

Іспанія і УЕФА перебували в шоці. Вони, звичайно, передбачали, що англійці викинуть який-небудь фортель, але не чекали такої хамської поведінки. З 1982 року члени ICF стали активно використовувати ще одну "фішку", страхітливі суперника, - димові ракети. Частенько сигналом для атаки господарського сектора служила саме кинута туди "димовуха". У атмосфері паніки фірма робила свою чорну справу.

Не можна сказати що ICF - повні відморозки, що не цікавляться футболом. Це одна з найголосніше кричущих і співаючих банд на трибунах. В той же час вони готові зробити усе, щоб клуб не програв, аж до перенесення або відміни матчу із-за безладів. У 1984 році подібна практика була здійснена на домашній арені "молотків" в матчі проти "Бірмінгема" і його фірми Zulu Army, однієї з найпотужніших в Англії. Лондонська поліція, передбачаючи прийдешні безлади, почала проводити зачистку і багато членів ICF опинилися в поліцейських кебах. Тим часом в метро сталися інциденти - фани "Вест Хема" і "Бірмінгема" кидалися один на одного, використовую холодну зброю. На матчі було і того гірше, бійки на секторах не припинялися ні на хвилину. "Вест Хем" програвав 0:3, і члени ICF стали вибігати на поле в надії, що суддя зупинить гру. У безладах після матчу постраждало більше 100 чоловік. Цей волаючий скандал привів FA в стан сказу. Вона звернулася до адміністрації клубу "Вест Хем Юнайтед" з офіційним листом, в якому загрожувала заборонити команді виступати в усіх офіційних змаганнях на території Великобританії впродовж двох років. Але адміністрація "молотків" заступилася за своїх фанатів, і справу вдалося зам'яти.

12 листопада 1990 року "Вест Хему" мав відбутися виїзд на "Ден Арену" - у гості до "Міллуоллу" і його бригади "Мужики", одній з трьох кращих фірм Англії. Бійка, що почалася на підступах до "Ден Арені" вилилося у безпрецедентне побоїще. Одне із зіткнень тривало 25 хвилин (зазвичай "джамп" триває від декількох секунд до 5 хвилин, якщо тільки битва не обговорена сторонами заздалегідь) - поліцейських сил бракувало, щоб заспокоїти натовп у жорстокій сутичці брали участь по 400 бійців з кожного боку.

У 1991 році нова рада акціонерів "Вест Хема" вирішила змінити в команді усе, починаючи з іміджу і закінчуючи способами отримання прибутку. Від команди відвернулися багато уболівальників. "Ми не вболіватимемо за машину по добуванню грошей"! - кричали вони, обступивши офіси клубу. У той період "молотки" втратили до половини офіційно зареєстрованих саппортерів команди. Тоді ж поліція з радістю оголосила про припинення існування Inter City Firm. Але варта правопорядку видала бажане за дійсне. У 2004 році був убитий уболівальник клубу "Лідс Юнайтед". З його бездиханних грудей стирчав ніж, а така знайома "візитка", пришпилена до тіла, недвозначно свідчила: "Нічого особистого. Inter City Firm"