Всі з нетерпінням чекали на цей день, останні тижні тільки те й робили, що думали про матч, розмовляли про матч та готувались до цього довгоочікуваного дня. В міжсезоння динамівські ультраси виготовляли прапори (робили макети прапорів, вирізали трафарети закуповували тканину , палиці для прапорів, та фарбу і малювали їх) в результаті було виготовлено близько 150-ти прапорів.

Вже за пів години до матчу 20-й сектор був заповнений повністю, а 21-й сектор заповнений на половину. Як тільки динамівська команда вийшла на розминку ми почали заряджати і продовжувалось так до початку матчу. На початок гри 20-21 сектори були повністю заповнені. Команди з’явились на полі і наші сектори почали майоріти прапорами. Як тільки звучить свисток про початок матчу наші сектори замовкають і мовчать 10 хвилин тому що у двох дуже авторитетних в русі людей на днях померли рідні. Як тільки проходить 10 хвилин одразу лунає дуже гучно заряд «А мы здесь..» і весь стадіон одразу відчуває, яка велика різниця між секторами неофіціних фанатів та сектором фан-клубу. Після того як ми почали заряджати команда заграла жвавіше, але нажаль ніяк не вдавалося забити. Далі в шизі відбувались перепади то лунали заряди відмінно то мляво. Голу довелося чекати аж до 69 хвилини матчу. Після голу на секторі шалена радість, відбувається слем, а потім всі дістають прапори і під заряд «оле-оле, оле-оле» щосили розмахують прапорами.

Гостей приїхало до Києва трохи більше 20-ти чоловік, які нічим не відзначились. Матч так і закінчився з рахунком 1-0 на користь нашої команди.

Після матчу було зібрано всі прапори і недорахувалось 7-м прапорів, які вкрали якісь покидьки, тепер крадіїв розшукують і після того як їх знайдуть вони будуть жорстоко покарані.