До Луцька ми добирались через Рівне, о 3-й дня виїхали на «собаці» до Рівного, а о 10-й вечора вже були у Рівному. Приїхавши до Рівного пішли до автовокзалу де сіли на «бас» і о другій годині ночі були вже в Луцьку.

Прибувши до Луцьку ми трошки прогулялись по нічному місту. Ніч була прохолодною тому як тільки ми побачили АЗС то одразу пішли туди в міні-маркет зігріватись чаєм. Дочекавшись ранку ми знайшли заклад типу «ПХ» де ми і поснідали. . Перекусивши та відпочивши ми рушили на прогулянку по місту, щоб трохи ознайомитись з пам’ятками міста. Місто дуже цікаве та затишне! Найголовнішою історичною пам’яткою в Луцьку є «Луцький замок», або його ще називають «Замок Любарта». Замок дуже чудовий це один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. В замку перебувало дуже багато фанатів Динамо про це стало зрозуміло, ще за сотню метрів до замку тому що з нього лунали «хохловські» заряди. Споруда дуже цікава, як і з середини так і в середині. Погулявши по «Замку Любарта» ми пішли далі гуляти містом. З часом стало відомо, що в фанів Волині було підрізано декілька банерів.

Далі був марш на який зібралося більшість виїздних. Марш був на рівні: пристойна кількість, гучні заряди та пісні, піротехніка. Прийшовши до стадіо кожному видали по безкоштовному квитку.

На наших секторах все було як має бути на справжньому виїзді: нормальна шиза, пристойна банерна лінія, піротехніка, трабли, «слеми», голий торс, вирвані стільці, які літали по всьому секторі. Після першого голу фани Динамо святкують піротехнікою, починаються сутичка з «сірими», за хвилину все вгамовується, другий гол також святкувався піротехнікою і як наслідок знову невеличкі трали з «сірими». В другому таймі шиза стала трохи кращою, особливо, коли всі стали по торсу і почався «слем» та загорілись вроцлави, але тривало все це недовго бо знову почались трали з «сірими» тільки вже набагато серйозніші – по сектору літають сидіння, сірі кидають сльозогінний газ все це тривало до тих пір поки, якийсь начальник в погонах не накаказав своїм «сірим» вгамуватись. Матч закінчився перемогою киян, до гостьового сектору підбігла команда та подякувала за підтримку.

Після матчу ми знайшли заклад де повечеряти і після того як поїли пішли на вокзал чекати на поїзд. В поїзді всю дорогу спали, а прокинувшись з самого ранку були вже в рідному Києві.